1 грудня-Всесвітній день боротьби з ВІЛ/СНІДом

ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших  систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності  ефективної терапії, закінчується смертю хворого. 

На сьогодні ВІЛ-інфекція поширена на усіх континентах і її поширення в  світі носить назву пандемії ВІЛ/СНІДу, а в Україні розвивається епідемія ВІЛ/СНІДу. Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка, яка була задумана весною 1991 року. Її ідея належить художнику Франку Муру. Проект «Червона стрічка» (перевернуте «V») символ співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДу.

Після інфікування вірус починає швидко розмножуватись, вражає різні клітини, органи та системи організму. Через 6-8 тижнів у третини інфікованих розвивається гостра ВІЛ-інфекція, яка протікає у формі лихоманки зі слабкістю, підвищенням температури, болях в суглобах, як це часто спостерігається при ГРЗ, у інших - цей період проходить непомітно. Через 1,5-3 місяці після інфікування в крові інфікованої людини з’являються антитіла до ВІЛ, на виявленні яких ґрунтується діагностика ВІЛ-інфекції.

Після закінчення гострої стадії ВІЛ-інфекції розвивається безсимптомний період, який триває 8-10-12 років: здебільшого людина відчуває себе здоровою, веде звичайний спосіб життя, хоча періодично збільшуються лімфовузли, часто з’являються простудні захворювання. Такі люди є носіями ВІЛ і являють найбільшу загрозу для своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці, не можуть бути донорами крові і органів. Вірус, що знаходиться весь цей час в організмі, постійно вражає клітини імунної системи, так звані СД4+ лімфоцити, які захищають організм від вторгнення мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибків і т.ін.). У здоровому організмі їх кількість становить 1000 в 1 мл крові.

Кожного року кількість СД4+ в крові ВІЛ-інфікованого зменшується в середньому на 50 клітин, і коли їх кількість падає до 300-200 і нижче, порушується система імунного захисту і розвиваються захворювання, спричинені збудниками різних інфекцій, які в практиці ВІЛ-інфекції/СНІДу мають назву опортуністичних інфекцій. Людина погано себе почуває, відзначає схуднення, слабкість, стомлюваність. Ця стадія хвороби називається СНІД і проявами його можуть бути герпетична інфекція, грибкові ураження шкіри і слизових оболонок, активується або первинно розвивається туберкульоз. 

Починаючи з 1996 року, у світі впроваджується так звана комбінована  антиретровірусна терапія (АРТ), яка впливає безпосередньо на ВІЛ, пригнічує розмноження вірусних частинок і сприяє зміцненню імунітету.

Через високу мінливість ВІЛ створити вакцину поки що питання майбутнього, незважаючи на те, що збудник був відкритий ще в 1983 р.

ВІЛ передається: 

• Через кров - при потраплянні крові чи інших біологічних рідин, що містять кров від  ВІЛ-інфікованої особи до здорової  людини;
• Статевим шляхом – під час незахищених статевих стосунків;
• Внаслідок передачі вірусу від інфікованої матері до її дитини під час вагітності, пологів та годуванні груддю.
• При спільному користуванні побутовими речами, посудом, роботі в одному приміщенні;
• У лазні та сауні;
• Під час поцілунків;
• Обіймах та рукостисканні;
• При чханні та кашлі;
• Через поручні, дверні ручки, столи, стільці;
• При укусах комарів чи інших комах.

ВІЛ не передається:

Тестування на ВІЛ можна пройти у сімейного лікаря, терапевта або педіатра на безоплатній основі.

Для надання медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію створена мережа спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів – центрів профілактики і боротьби зі СНІДом, які здійснюють диспансерний нагляд за ВІЛ-інфікованими і хворими на ВІЛ-інфекцію та СНІД, діагностують стадію хвороби, визначають тактику лікування.  Людина, яка приймає ліки, продовжує жити повноцінним життям. Тому навіть при позитивному статусі  варто не опускати руки і лікуватися. 

Головним важелем у попередженні поширення ВІЛ-інфекції в країні є дотримання здорового способу життя, відмова від ризикованої щодо інфікування ВІЛ поведінки, насамперед вживання наркотиків, обов’язкове використання при статевих контактах засобів  індивідуального захисту – презервативів. Свідоме ставлення до свого здоров’я забезпечить захист від цієї інфекції.

Лікар-епідеміолог Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Світлана ГАВРИЛКО