До Всесвітнього дня серця

Матеріали для населення

На сьогодні актуальною проблемою здоров'я населення України залишаються хвороби системи кровообігу.  Їх профілактика та лікування включають у себе цілий комплекс чинників, які відіграють важливу роль у продовженні якісного життя людей.

Основні фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань:

• підвищений артеріальний тиск;
• підвищений рівень холестерину, цукру в крові;
• надмірна вага;   гіподинамія;
• тютюнопаління; вживання алкоголю;
• стреси;
• стать – у чоловіків більше шансів захворіти в ранньому віці, ніж у жінок; вік (понад 50 років);  
• спадковість.

Шанси набути хворобу серця та проблеми з судинами вищі у людей, які курять, з надмірною вагою, а також у тих, чиї найближчі родичі померли від інфаркту чи інсульту (чоловіки віком до 55 років, жінки віком до 65 років).

Пріоритетні групи населення

1. Пацієнти з діагностованою ІХС та з іншими клінічними формами атеросклерозу.

2. Здорові особи з високим ризиком виникнення ІХС та інших форм атеросклерозу,у яких спостерігається поєднання факторів ризику, таких як паління, підвищений АТ, гіперліпідемія, гіперглікемія, родинний анамнез щодо раннього виникнення ІХС, АГ або цукрового діабету (ЦД). 

3. Близькі родичі пацієнтів, у яких в молодому віці виникла ІХС чи інші форми атеросклерозу. 

Дуже часто причиною серцево-судинних захворювань є наш спосіб життя і так звані поведінкові фактори ризику – тютюнокуріння, низька фізична активність, вживання алкоголю, нездорове харчування.

Це саме ті фактори, які залежать від нас.

Основна користь профілактичних заходів полягає в доведенні ефективності здорового способу життя (відмова від куріння, дієта, фізичні вправи), лікуванні артеріальної гіпертензії, гіперліпідемії та цукрового діабету, а також використання профілактичної медикаментозної терапії.

Дані заходи знижують ризик серцево-судинних захворювань.

1. Тютюнокуріння є потужним фактором ризику серцево-судинних захворювань. Навіть у малих дозах тютюн негативно впливає на здоров’я людини, яка його споживає. Пам’ятайте, що пасивне куріння також шкодить здоров’ю вашого серця. Тому відмова від куріння буде найкращим рішенням!
2. . Недостатня фізична активність спричинює не лише розвиток серцево-судинних захворювань, а й сприяє надмірній масі тіла та ожирінню. Зрозуміло, що не існує універсального комплексу фізичних вправ, який би підійшов кожному. Найпоширенішою рекомендацією для дорослих є виконання щонайменше 150 хв аеробних вправ помірної інтенсивності на тиждень.

Це може бути швидка хода, біг підтюпцем, їзда на велосипеді, плавання. Можна поступово збільшувати час до 300 хв на тиждень. Рекомендовані також вправи з силового тренування м’язів – гімнастика, йога, пілатес тощо, принаймні 2 рази на тиждень. Але, якщо ви маєте хронічні захворювання чи низьку фізичну активність в минулому, неодмінно проконсультуйтесь з лікарем стосовно вашої майбутньої активності!

Нераціональне харчування є визначальним фактором, що зумовлює розвиток надмірної маси тіла, порушення ліпідного обміну, артеріальну гіпертензію та інші функціональні порушення, які спричиняють ризик виникнення ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, аритмій тощо.

Намагайтеся вживати менше обробленої їжі  (напівфабрикатів, кондитерських та хлібобулочних виробів). Щоденно споживайте різноманітні овочі та фрукти, нежирне м'ясо, бобові, цільні злаки, горіхи та насіння. Краще готувати страви власноруч з мінімальним додаванням солі ( 5 г на добу), цукру та жиру. За можливості двічі на тиждень намагайтеся їсти рибу, особливо морську як джерело омега-3 жирних кислот. Вона є дуже корисною для серця. Не намагайтесь радикально змінити свій харчовий раціон, робіть це поступово.

1. Серцево-судинна система є дуже вразливою до шкідливого впливу алкоголю. Клітини серцевого м’яза чутливі до токсичної дії алкоголю та мають низьку швидкість відновлення. У випадку тривалого споживання у великих дозах алкоголь збільшує ризик серцево-судинних захворювань.
2. слідкуйте за рівнем артеріального тиску. 

Артеріальна гіпертензія на початкових стадіях може мати безсимптомний перебіг, але згодом призводити до тяжких ускладнень. Через це її ще називають «тихим вбивцею». Потрібно регулярно вимірювати артеріальний тиск. При діабеті, хворобах серця, проблемах з нирками, а також, якщо верхнє значення (систолічний тиск) - 130 і більше, а нижнє (діастолічний тиск) - 80 або більше, потрібно поговорити про це з лікарем про періодичність контролю артеріального тиску.

6. Контролюйте рівень холестерину

Холестерин – це воскоподібна речовина, яка виробляється печінкою або міститься в певних продуктах. Печінка виробляє достатню кількість для задоволення потреб організму (холестерин потрібен для будівництва клітин, вироблення вітаміну D, гормонів і жовчних кислот), але часто ми отримуємо занадто багато холестерину з їжі. Додатковий холестерин може накопичуватись у стінках артерій, у тому числі серцевих. Це призводить до звуження артерій і зменшує приплив крові до серця, мозку, нирок та інших частин тіла та підвищує ймовірність ІХС та інфаркту та інсульту.

Зазвичай немає жодних ознак того, що у вас підвищений рівень холестерину. Єдиний спосіб дізнатися про це – здати аналіз.

Рекомендований вік для початку скринінгу холестерину – 35 років для чоловіків без факторів ризику ішемічної хвороби серця (для жінок – 45 років).

Після початку тестів на холестерин його рівень потрібно перевіряти кожні 5 років. При зміні способу життя (у тому числі збільшення ваги) рекомендують повторити тестування швидше. При високому рівні холестерину, діабеті, серцевих захворювань, проблемах із нирками або деяких інших захворюваннях може знадобитися частіше обстеження.

7. Вимірюйте рівень цукру в крові.

Організму потрібна глюкоза (цукор) для отримання енергії. Інсулін – це гормон, який виробляє підшлункова залоза, він допомагає переміщати глюкозу з їжі, яку ви їсте, до клітин тіла для отримання енергії. Якщо у вас діабет, тіло не виробляє достатню кількість інсуліну, або не може використовувати свій власний інсулін, або те й інше, - аналіз на цукор покаже, що з інсуліном щось не так. В такому випадку консультуйтеся з лікарем.

8. Перевіряйте функцію нирок

Бажано перевірятися на хронічну хворобу нирок (ХХН), оскільки цей стан пов'язаний із максимально високим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань. Лікарі пропонують робити скринінг ( дослідження функції нирок) усім після 30 років кожні два роки, а тим, хто має фактори ризику ХХН, – щороку.

9. Нормалізація маси тіла.

У пацієнтів з надмірною масою тіла (індекс маси тіла понад 25 кг/м2) або з ожирінням (понад 30 кг/м2), існуєпідвищений ризик ішемічної хвороби серця.  Корисним параметром оцінки маси тіла є об'єм талії: якщо він перевищує94 сму чоловіків і  80 сму жінок, масу тіла необхідно зменшити.

Зменшення маси тіла сприяє зниженню АТ,рівня ХС та глюкози в крові.

Будьте свідомими та дотримуйтесь засад здорового способу життя.

Це обов’язково матиме позитивний вплив на здоров’я вашого серця та ваше здоров’я в цілому!

Своєчасно звертайтесь до свого сімейного лікаря!

Час обирати здоров'я!

Богородчанський відділ

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦ КПХМОЗ»