28 вересня-День боротьби зі сказом

Проблема сказу завжди була актуальною в Україні, бо на її території мешкає 22 види диких м’ясоїдних тварин, які є потенційним джерелом збудника сказу в природі. Основним джерелом збудника сказу продовжує залишатись червона лисиця. Безпечною щодо поширення сказу серед тварин вважається кількість лисиць 0,5-1 на 1000 га лісових угідь. Важливе епізоотологічне значення мають також єнотоподібні собаки, хижаки родини куниць та вовки, а також безпритульні тварини.

У 2023 р. у Вінницькій області зареєстровано сказ людини, випадок летальний, покус відбувся домашнім котом.

Сказ, або водобоязнь — особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини  як свійські, так і дикі. Особливо небезпечні лисиці.

Джерелом збудника сказу є хворі тварини, які виділяють вірус зі слиною. Збудник сказу є в слині і мозку хворої тварини або клінічно здорової вже за 10 днів до появи ознак хвороби, тобто, на перший погляд, цілком здорової тварини. Зараження сказом відбувається в основному через укуси чи внаслідок потрапляння слини хворої тварини на свіже поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок.

У хворих на сказ тварин змінюється поведінка. Дикі тварини втрачають страх, наближаються до людської оселі, нападають на домашніх тварин або на людей. Хворі домашні тварини можуть бути неспокійними або пригніченими, відмовляються від їжі та води, кусають, дряпають хазяїв, нападають на інших людей. Хворі на сказ тварини небезпечні вже до початку прояву захворювання.

Перші симптоми сказу схожі з симптомами грипу, включаючи підвищену температуру, головний біль і втому. Потім хвороба поширюється на дихальну систему, шлунково-кишковий тракт та/або центральну нервову систему. У критичній стадії переважають ознаки гіперактивності (буйний сказ) або паралічу (тихий сказ). Як у випадку буйного, так і у випадку тихого сказу параліч розвивається і, зрештою, приймає форму повного паралічу з подальшою комою і смертю в усіх випадках, що зазвичай наступає унаслідок дихальної недостатності.

Тим часом, очищення рани та імунізація, зроблені якомога раніше після підозрюваного контакту з твариною і відповідно до рекомендацій ВООЗ, можуть запобігти розвитку сказу практично в 100% випадків.

Медики наголошують, що до лікаря потрібно звертатися відразу після контакту (укусу або ослинення) з підозрілою твариною, тому що при проявах клінічних ознак врятувати хворого, як правило, не вдається. Інкубаційний період сказу триває достатньо довго - в середньому 1-3 місяці (хоча може тривати і до року). Перші ознаки хвороби виникають пізно, коли в мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), які роблять лікування проблематичним. Для полегшення виснажливого стану хворого проводиться симптоматичне лікування.

Впродовж восьми місяців 2023 року в шести громадах колишнього Тисменицького району від покусів потерпіло 45 осіб, 36 укусів відбулось собаками, 9-котами. 5 покусів відбулось невідомими тваринами, за якими неможливо вести спостереження, тому людям призначались антирабічні щеплення, всі були виконані. Антирабічну допомогу потерпілим від покусів надають КНП «Тисменицька МЛ», КНП «Лисецька лікарня», діти до 17 років обслуговуються в КНП «Обласна дитяча клінічна лікарня» ІФ ОР. Антирабічна вакцина в медичних закладах наявна.

Запобігти захворюваності на сказ можна за умови виконання таких правил:

1. Всі громадяни зобов'язані щорічно щеплювати своїх собак та котів проти сказу. Утримувати собак лише на прив'язі або у вольєрах.

2. В жодному разі не треба вбивати тварину, яка покусала людину чи тварину! Її треба тримати ізольовано і спостерігати протягом 10 днів.

3. Слід пам'ятати, що кожна дика тварина, яка поводить себе незвично (наближається до людей, тварин, населеного пункту) є підозрілою щодо захворювання на сказ.

4. Кожен випадок незвичайного поводження тварин (збудження, поїдання сторонніх предметів) потрібно перевіряти щодо захворювання на сказ.

5. Слід уникати зайвого контакту з тваринами, у першу чергу це стосується дітей.

Якщо стався укус:

Укушені рани, подряпини негайно промити теплою водою з господарським милом, краї рани обробити 70 % спиртом чи 5% настоянкою йоду та накласти стерильну пов’язку. Негайно звернутися за медичною допомогою до травматологічного пункту. Лікар травматолог-рабіолог вирішує питання щодо призначення вакцинації потерпілому після огляду та зібрання анамнезу.

Єдиний офіційно визнаний і ефективний спосіб уникнути сказу в разі ризику зараження - своєчасна профілактична вакцинація, бо після появи перших симптомів медики вже не зможуть допомогти хворому.

Лікар-епідеміолог

Богородчанського відділу

ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗ»                                         Світлана ГАВРИЛКО