Ментальне здоров’я «на часі»

У березні 2023 року в Україні стартувала комунікаційна кампанія «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров'я за ініціативою Олени Зеленської, мета якої – сприяти формуванню в суспільстві культури піклування про ментальне здоров’я.

Першим викликом комунікаційної кампанії було донести людям, що вони, їхнє самопочуття «на часі». Що ментальне здоров’я так само важливе, як і фізичне. Що це один із факторів, який впливає на продуктивність людини, її здатність відновлюватися, відбивати атаки стресових чинників. А ще – здолати стигму, яка заважає звернутися по допомогу, якщо внутрішніх ресурсів замало.

За класифікацією ВООЗ, ментальне здоров'я — це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя.

Коли людина ментально здорова, то вона розуміє свої емоційні стани, здатна будувати стосунки з іншими, вона відкрита для навчання і розвитку, отримує задоволення від життя.

Сьогодні потребують психологічної допомоги дуже багато категорій людей - і військові. і діти, і переселенці, і ті, хто втратив на війні рідних близьких, і багато інших. Первинна медична допомога повинна стати основою надання послуг в сфері психічного здоров`я.

Психічні розлади становлять проблему і навіть загрозу, адже сьогодні близько 14% усіх відомих захворювань стосуються власне ментальних проблем.

Психічне здоров’я значною мірою залежить від атмосфери у сім’ї, дитячого досвіду, соціального оточення. Особливо важливим є сприятливе середовище зростання для дітей та підлітків, у яких психіка лише формується.

Що важливо для підтримання ментального здоров’я на належному рівні?

• розвиток емоційного інтелекту в дітей: сприйняття і розуміння своїх емоцій допоможе їм у дорослому віці вправніше керувати своїм станом;
• організація здорової атмосфери в родині, налагодження режиму дня для маленьких дітей;
• соціальна підтримка незахищених верств населення (наприклад, матерів-одиначок, жінок, що постраждали від насильства, людей з інвалідністю);
• локальні програми з підтримання психічного здоров’я — у школах, університетах, на підприємствах.
• дбати про режим сну;
• уникати стресових ситуацій та навчитись адекватно на них реагувати;
• збалансувати  харчування і додати фізичної активності .
• фізичні (порушення сну, больові відчуття у будь-якій частині тіла)
• емоційні (постійне відчуття страху, тривоги, журби)
• когнітивні (труднощі з чітким мисленням, порушення пам’яті)
• поведінкові (агресія, зловживання алкоголем чи наркотиками, неспроможність виконувати повсякденні функції)
• перцептивні (наприклад, пацієнту здається, що він бачить або чує те, чого не помічають інші)
• легко адаптується до соціального середовища та його змін
• зберігає почуття гідності, може приймати рішення без зайвого тиску
• прагне вирішувати проблеми соціального значення, може привертати до них увагу інших
• проявляє креативність під час розв’язання соціальних проблем
• прагне до саморозвитку в соціальному та економічному напрямах
• готова себе змінювати і вдосконалювати, дисциплінувати і навчатися.
• покращити свої побутові умови, а при можливості – умови проживання
• за необхідності змінити роботу
• позбутись шкідливих звичок
• формувати здорові звички як для себе, так і для своєї сім’ї
• встановлювати соціальні зв’язки і взаємодіяти з іншими: з родиною, друзями, партнерами, сусідами, колегами
• долучитись до допомоги вразливим групам населення.

Підтримувати власне ментальне здоров’я можна самостійно. Для цього необхідно:

Межі між психічним благополуччям і хворобою розмиті. Є чимало станів «на межі». Їхні прояви різноманітні та не завжди викликають підозру.

Слід зауважити, що між психікою та всіма системами організму існує міцний зв’язок, тож ще до діагностування психічного розладу можуть проявлятись соматичні захворювання.

Головні ознаки порушення психологічної рівноваги та перші “дзвіночки” ментальних розладів за даними ВООЗ:

Насправді ознаки розладів дуже індивідуальні і відрізнити їх може лише лікар. Тому займатися самодіагностикою не варто.

Існують маркери, за якими людина вважається соціально здоровою:

Так, соціальне здоров’я людини значною мірою залежить від стану суспільства загалом та економічно-політичної ситуації в країні. Проте починати варто завжди з себе.

Що можна зробити задля підтримки власного соціального здоров’я?

Тож подбайте про своє психічне здоров’я та здоров’я своїх близьких!

Завідувач відділення епіднагляду та

профілактики неінфекційних хвороб

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Лілія КОНЦУР