Дизентерія-небезпечна кишкова інфекція!

Група інфекційних захворювань, що відносяться до гострих кишкових інфекцій, включає такі захворювання, як дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, гострий гастроентерит, гострий ентероколіт, харчові токсикоінфекції, стафілококові отруєння. Ці хвороби є одними з найбільш поширених в світі. Кишкові інфекції часто зустрічаються у всіх країнах. Захворюваність залежить від соціально-економічних, кліматичних умов в країні, а також рівня розвитку медицини (ці фактори мають значення для прийняття профілактичних заходів). Спільними для цих інфекцій є механізм зараження і прояви захворювання, а також заходи профілактики. 

Дизентерія — це гостра кишкова інфекція, яка характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту. Хворі на дизентерію заразні з першого дня хвороби, а нерідко і з кінця інкубаційного періоду, який, як правило, не перевищує тиждень.

За збудником розрізняють амебну і бактеріальну дизентерію. Амебну дизентерію (амебіаз, амебний коліт) викликають амеби Entamoeba histolytica. Збудником бактеріальної дизентерії є паличкоподібні бактерії, що належать до роду шигел (Shigella).

За тяжкістю перебігу дизентерії виділяються легку, середньотяжку і важку форми захворювання. Залежно від ураженого відділу шлунково-кишкового тракту існує три види дизентерії:

-         гастроентероколітична (переважно вражає слизові оболонки шлунку, тонкого і товстого кишечника);

-         гастроентерична (вражає переважно шлунок і тонкий кишечник);

-         колітична (вражає, головним чином, товстий кишечник).

Джерелами збудника дизентерії є хворі люди та бактеріоносії (люди, у чий організм потрапив збудник інфекції, але на здоров'я яких це не вплинуло, тому що імунна система адаптувалася до збудника).

Дизентерія передається:

-         контактно-побутовим шляхом (за недотримання правил особистої гігієни);

-         через їжу і воду (за наявності в них хвороботворних бактерій).

Найчастіше (у 60% випадків) дизентерія трапляється у дітей до 5 років. Водночас шигельоз у дітей протікає складніше, ніж у дорослих.

До основних симптомів дизентерії належать:

-нудота; -блювота; -діарея; -підвищена температура тіла; -зневоднення організму; -біль у животі; -слабкість; -відсутність апетиту; -здуття живота; -часта дефекація.

За легкої формі дизентерії спостерігається розлад шлунка, частий рідкий стул і незначна інтоксикація організму. Середньоважка форма шигельозу зазвичай характеризується підвищенням температури тіла, помірною інтоксикацією організму, різкими болями внизу живота і частим рідким стулом з кров'яними прожилками. Симптомами важкої форми дизентерії є озноб, нудота, блювота, часті болі в животі, зниження тиску і часті рідкі випорожнення з кров'яними виділеннями.

Найбільш важкі наслідки дизентерії найчастіше виникають у хворих з важкою формою шигельозу і дітей до 5 років. Тому за виявлення перших ознак дизентерії у дитини слід негайно звернутися до лікаря.

До ускладнень дизентерії належать:

-перитоніт (запалення очеревини);

-парапроктит (запалення в тканинах, які оточують пряму кишку);

-виникнення гемороїдальних вузлів;

-випадання слизової прямої кишки;

-сепсис (зараження крові);

-інфекційно-токсичне ураження нервової системи;

-інфекційно-токсичний шок;

     пневмонія.

Основні заходи профілактики дизентерії:

-         дотримання правил особистої гігієни;

-         пити тільки кип'ячену воду;

-         купатися тільки в дозволених водоймах;

-         ретельно мити овочі та фрукти перед їх споживанням;

-         дотримуватися правил зберігання продуктів;

-         купувати продукти харчування тільки в призначених для торгівлі місцях;

-         не допускати зіткнення сирої та готової їжі;

-         не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності;

-         позбутися мух, які є переносником збудника дизентерії.

За появи перших симптомів шигельозу необхідно мінімізувати контакти з оточенням і звернутися за медичною допомогою. Провести діагностику і призначити методи лікування дизентерії у дорослих і дітей може тільки лікар.

Лікар-епідеміолог

Богородчанського відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Світлана ГАВРИЛКО